Політика
У Погребах було тихо, але з каруселями
На виборах місцевого ґатунку влада відпрацьовувала сценарії, за якими збирається діяти вже цієї осені
В акурат після старого Нового року у селі Погреби Броварського району відбулися повторні вибори депутата до районної ради. З одного боку, подія ніби локального значення, але з іншого – хід підготовки й потужний адмінресурс, який був задіяний владою, викликають побоювання, що правляча партія відпрацьовує сценарії, за якими збирається діяти на наступних виборах до парламенту, до котрих насправді – рукою подати. Редакція отримала інформацію, що сільська виборча комісія переформатована, з неї виключили всіх, кого можна виключити та ким важко керувати. Інші – цілком залежні від влади. Зокрема, більшість членів комісії – вчителі, а кандидат від влади – директор школи. Окрім того, подейкують, що працівникам бюджетних установ – дитячого садочка, школи, сільської ради – дано вказівку, позначки якої форми треба ставити у бюлетенях, щоб члени комісії бачили, чи всі проголосували, як слід, й чи достатньо керівництво попрацювало з персоналом. Не надто прихильно під час цих виборів поставилися і до представників ЗМІ – виділили окремі місця, звідки навіть не можна було вставати, щоб «не заважати нікому працювати» і «не створювати в залі нервової обстановки».
Як і прогнозувалося, без «сюрпризів» від правлячої партії ці вибори знову не обійшлися. Що і як відбувалося у Погребах напередодні та під час виборів, «Вістям Київщини» розказує житель цього села пенсіонер Георгій Денисюк.
– Усе почалося з піар-акцій Яворенка – кандидата від регіоналів, – каже Георгій Ананійович. – До своєї передвиборчої програми він включив питання, що є найболючішими для села. Перше – автобус. Ще в жовтні з ініціативи партії «Батьківщина» зібрали підписи за те, щоб нам виділили додатковий автобус, та райдержадміністрація тоді відбулася відписками. А тут за три дні до виборів з’являється агітка Яворенка «Хтось обіцяє – Яворенко діє» – і з величезною помпою запускають автобус.
Щоправда, не зовсім так, як нам треба було, просто за іншим маршрутом, мимо Броварів, – продовжує Георгій Денисюк. – А ми ставили питання інакше: нам потрібний автобус, щоб можна було тричі на тиждень (як мінімум, понеділок, середа і субота) зранку доставляти людей у Бровари, щоб вони могли дістатися в різні установи – у Пенсійний фонд, податкову, відділ соцзабезпечення, поліклініку, газконтору тощо. Річ у тім, що в нас – єдине село на всю Україну, з якого, щоб потрапити у районний центр, треба їхати через столицю України. Так, цей автобус поки ходить, хоч після виборів просто минуло ще зовсім мало часу. Тобто зараз у нас на Київ ходять 2 автобуси – один новий за 6 грн, а старий – за 5 грн. Та ці автобуси їздять напівпорожні, тому що насправді нам треба був автобус додатковий тільки в час пік – зранку на Київ і ввечері зі столиці, а також тричі на тиждень – понеділок, середа, п’ятниця – на Бровари і з Броварів. Тож, як бачимо, ніби хотіли, як краще, а вийшло – як завжди.
Друге питання піар-акції, – веде далі мій співрозмовник, – свого часу райдержадміністрація все відтягувала вручення державних актів на землю, а тут якраз під вибори спішно організували вручення 20 таких актів. Причому власникам землі вручав акти – хто б ви думали? – на той момент кандидат від Партії регіонів Яворенко, який як директор школи ніякого відношення ні до актів, ні до землі не має.
Напередодні виборів була випущена агітка з обіцянками Яворенка, – і обіцяв він дуже багато, – каже Георгій Ананійович. – Та це його справа – обіцяти, а потім виконувати чи не виконувати свої обіцянки. На тій агітці були зроблені фотографії з відомими на селі людьми – то з головою сільради, який відкрито за «Регіони» не агітував, то ще з кимось… І навіть із сільським фельдшером Григорієм Миколайовичем, який на даний момент проживає у селі Зазим’я. А там було написано: «Я буду голосувати за Яворенка!» Та яке право має житель іншого села голосувати за Яворенка у Погребах?! Серед обіцянок – і бажання заасфальтувати всі вулиці в селі: мовляв, я хочу, щоб ми всі ходили чистими і освітленими вулицями. Насправді ще років кілька тому в нас центральна вулиця була освітлена, але потім після буревію світло пропало, і до цього дня його немає. Кажуть, щоб полагодити зіпсовану лінію електропередач, треба кілька сотень тисяч гривень. На асфальт, відповідно, більше. Якщо Яворенко хоче це зробити, нехай. Та чому він як директор школи за роки своєї роботи на цій посаді не добився навіть, щоб навпроти школи встановили знак «Діти» і поклали лежачих поліцейських, адже машини на тій вулиці гасають як їм заманеться?! Ще цього не зробив, а вже нові обіцянки роздає…
Ще один момент, – обурюється пенсіонер, – коли ми проводили агітацію – стояли в наметі від «Батьківщини», приїжджав керівник районного відділу освіти і сказав, що ми говоримо все правильно, але я, мовляв, підтримував би Яворенка – як-не-як директор школи. Можливо, доб’ється, що в школі поміняють дах. А школу в нас збудовано більше 30 років тому, дах вкрито шифером, для шиферу це чималий строк, тож він у багатьох місцях тече – треба міняти. Торік, – каже Георгій Денисюк, – за словами начальника райвно, виділили 10 млн, та є й інформація, що район отримав зверху на вирішення проблем освіти 25 млн грн. Скільки б там не було – 10 чи 25, – погребській школі з цих мільйонів на ремонт не виділили жодної гривні. А левова частка цих грошей пішла на ремонт нової богданівської школи, тому що там – дружина голови райдержадміністрації керує.
Це, так би мовити, передвиборчі нюанси, – зауважує Георгій Ананійович. – А тепер – про самі вибори. Напередодні зняли нашого кандидата – Лісного Олександра Георгійовича. Чому – ніхто з членів територіальної виборчої комісії нам не пояснив, і протоколу рішення ми не бачили. Тобто вони працювали за сценарієм, як і у Вишневому: всіх опозиціонерів, що є реальними претендентами, зняти – і крапка. А в ніч з п’ятниці на суботу, коли агітувати вже не можна за законом, – з 13-го на 14 січня, вибори були 15-го – один із жителів села розносив агітки. Причому ми знаємо, скільки й кому за це давали грошей. В тих агітках – стаття Тихомира Тихомирова «Вибори в Погребах, або Вибори в погребі», яку можна побачити в Інтернеті. Там – бруд на В’ячеслава Субботіна – нашого минулого кандидата, який виграв вибори. Чому бруд? Бо, бачте, він 4 місяці – з березня по серпень 2011 р. – був членом Партії регіонів! Причому це подавалося так, ніби той входив до якоїсь бандитської терористичної організації! Річ у тім, що на той час він був юрисконсультом регіонала Царенка, тому й змушений був стати членом ПР. Та наші представники «Батьківщини» з різних сіл сказали: всі люди незалежно від партійності, хто б не звертався до Субботіна з десятками юридичних питань, а він досить грамотний юрист, отримали потрібну допомогу – він до всіх ставився однаково й завжди допомагав людям.
Була ще одна цікава агітка, – ділиться Георгій Ананійович. – «Голосуйте за односельця Яворенка!» Я, приміром, живу в Погребах з 1972 р., хоч і жив трохи в Києві, є люди, які понад 20 років живуть у селі, та корінні жителі Погребів вважають таких забродами. А Яворенко, який прожив у селі без року тиждень, раптом терміново став односельцем, бо погребчани зазвичай голосують за односельців. Але який з Яворенка односелець, второпати важко. А в останній день перед виборами його команда, яка складалася переважно з любителів оковитої, їздила селом прямо зі списком і вмовляла людей голосувати за Яворенка. Кому повезло більше, той отримував 200 грн, а решта – по 50–75 грн. Якщо хтось не вірить, то в мене є свідки. Ці агітатори тоді так дістали, що дехто із селян навіть хотів на них собак спустити. Крім того, багато людей, у тому числі й наші спостерігачі, склали акти про те, що агітують 14-го і 15 січня, тобто в день і переддень виборів, що вже не дозволено законом. Але ТВК не прийняла нашої скарги, тому що заявник, який її подавав, при собі мав тільки пенсійне посвідчення, а не паспорт. Сам факт порушення їх мало цікавив. Все це робилося спеціально, щоб у підсумку не виявилося жодної офіційно зареєстрованої скарги. А ось голосувати, як кажуть, можна було як завгодно. Доходило до того, що порушників Правил дорожнього руху ловили даішники, забирали водійські права і… змушували їх брати активну участь в агітації за Яворенка – розносити агітки по дворах. А деякі односельці навіть розносили ці агітки за горілку – за 10 агіток давали літр!
Історія з виключенням наших людей з виборчої комісії – взагалі щось! – обурюється мій співрозмовник. – Адже виключили не тільки Катерину Іванівну Дивак, яка не тільки рознесла запрошення, а й устигла прийняти бюлетені, – а практично всіх членів старої ТВК. Останніми – Бондаренко Людмилу і мою дружину, яку поновили всього 4 січня, причому зробили це без будь-яких пояснень. Тому в нас була абсолютно нова ТВК, на 80% складена з учителів – підлеглих Яворенка. Нашу заяву – від партії «Батьківщина», яку ми написали більш ніж за тиждень до виборів, – що це є звичайним адміністративним тиском і взагалі порушенням закону, коли членами дільничної виборчої комісії є переважно підлеглі кандидата, не прийняли. Активну участь у процесі доставки бюлетенів відіграла заступник голови ТВК – сваха Яворенка, та на родинні зв’язки теж ніхто не звертав уваги. А скільки і як було привезено бюлетенів, ніхто не знає.
Самі вибори проходили хоч і тихо, але з порушеннями, які з усіх сил намагалися замаскувати, – продовжує розповідь Георгій Ананійович. – Спостерігачі не тільки помітили, але й сфотографували чоловіка років 25–30, який у скриньку № 3 вкинув цілу пачку бюлетенів. На нашу вимогу вжити якихось заходів ніхто нічого не зробив – питання просто зам’яли. Потім у нас було зафіксовано спостерігачами, як одна з виборців підходила до реєстратора – члена виборчої комісії – двічі, по-різному одягнена, з різними паспортами: так хотіла проголосувати за свою дочку! Це – теж пряме порушення, голосування за чужим паспортом. Але головна подія на виборах сталася вже після підрахунку голосів – з’ясувалося, що 16 бюлетенів просто не вистачає! І ніхто не зміг пояснити, куди вони могли подітися. Я в селі – 40 років, у багатьох виборах брав участь і як член комісії, і як спостерігач, і як довірена особа, та жодного разу в нашому селі не зникали бюлетені! Як причину вони можуть назвати забудькуватість людей: мовляв, вийшли з кабінок – і не вкинули бюлетені в урну, хоч усі дуже уважно спостерігали, щоб бюлетені, не дай Бог, не пройшли мимо урни. Та насправді, за нашими розкладами, просто в якийсь момент зламалася карусель: чи то «козачків» не вистачило, а чи святкувати почали зарано і щось переплутали, бо Партія регіонів свою перемогу почала святкувати відразу після обіду. На жаль, за руку ніхто нікого не зловив і не сфотографував, де й кому вручались бюлетені й гроші. А за руку не впіймали, бо нашим людям були створені такі умови, що вони не мали права піднятися зі своїх стільців. Вибачте, ми навіть і не могли за руку нікого й узяти, тому що ми з дружиною були не спостерігачами від партії «Батьківщина», а представниками ЗМІ. Ми всі ці порушення зібрали й позаписували, та подавати до суду немає жодного смислу – зараз править бал Партія регіонів, і робить вона все що захоче. Та цю вакханалію потрібно припиняти.
Христина ПЕРЕКОТИПОЛЕ
