Про найважливіше
Мораторію на закриття україномовних шкіл не буде
А це значить, що цього року їх стане ще менше
Верховна Рада відмовилася встановити мораторій до 2017 року на закриття загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання в адміністративно-територіальних одиницях, де такі навчальні заклади становлять менш ніж половину від їхньої загальної кількості. За нього проголосувало 66 із 322 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Автор проекту постанови Андрій Парубій наголосив, що у 2010–2011 роках під приводом оптимізації системи освіти у ряді регіонів України, де навчальні заклади з українською мовою навчання складають відчутну меншість від загальної кількості, а попит на отримання середньої освіти українською мовою постійно зростає, розпочався процес безпідставного скорочення шкіл та класів з українською мовою навчання. За його словами, було закрито 83 школи.
У жовтні 2011 Президент Віктор Янукович заявляв про намір запровадити мораторій на закриття україномовних шкіл у Східній Україні та російськомовних – на Заході України, однак таке рішення дотепер не ухвалене.
Рада відмовилася заборонити підвищення комунальних тарифів
Отже, платитимемо ще більше
Верховна Рада України не підтримала в першому читанні законопроекту «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення».
За це рішення проголосувало лише 52 із 329 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Законопроектом передбачалося встановити мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення без визначення терміну його дії.
Також планувалося, що припинення дії мораторію можливе за одночасного виконання таких умов: підвищення реальних доходів населення не менш як на 30% відносно рівня, що склався на 1 квітня 2001 року; повна ліквідація заборгованості з виплати зарплат, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню; встановлення нового порядку розрахунку цін (обчислення тарифів) на житлово-комунальні послуги, за якого споживачі оплачують лише спожиті ними обсяги житлово-комунальних послуг, та його оприлюднення.
Українці стурбовані екологічною ситуацією в країні
Половину з нас хвилює загазованість повітря, а кожного десятого — кислотні дощі
Про це свідчать результати опитування, проведеного Інститутом Горшеніна.
Згідно з результатами дослідження 66,3% осіб вважають екологічну ситуацію у своєму населеному пункті поганою. Думають, що в місті їх проживання хороша екологічна ситуація, 30,9% респондентів.
Більшість громадян України, майже 78,1%, стурбована станом навколишнього середовища у своєму населеному пункті та його околицях. При цьому кожного п’ятого респондента не турбує стан навколишнього середовища.
50,4% українців переймаються загазованістю повітря та водойм. Близько третини опитаних не задоволені низькою якістю питної води, а також сміттям і сміттєвими звалищами на вулицях. 24,9% громадян України тривожить відсутність або знищення зелених насаджень, а кожного шостого – підвищений рівень радіації. При цьому кожен десятий українець переживає через випадіння забруднених опадів і зміни в рослинному й тваринному світі.
Більшість українців (79,4%) висловлюється проти зберігання радіоактивних відходів з інших країн на території України – навіть за умови значних надходжень від цього до бюджету України. А от кожен десятий опитаний, навпаки, вважає за доцільне зберігати в Україні радіоактивні відходи інших країн в обмін на фінансові надходження.
45,2% громадян України не відчувають побоювань у зв’язку з виникненням у найближчому майбутньому масштабної техногенної катастрофи на території нашої країни. Побоюються такої можливості 38,2% українців.
Якість питної води в Україні в 28 разів нижча, ніж у Європі
Найгірша вона на сході, в центрі та на півдні країни
Вимоги до питної води в країнах Європи в 28 разів вищі, ніж в Україні, і це негативно впливає на її якість. Про це на прес-конференції повідомила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
«Законодавство України не відповідає європейським вимогам, тому стандарти української питної води не відповідають європейським. У Європі в 28 разів вищі вимоги до питної води», – зазначила Тимочко.
Сьогодні поверхневі води перебувають у дуже поганому стані через забруднені викиди підприємств і в результаті сільськогосподарської діяльності, зауважила експерт.
За її словами, для поліпшення якості питної води в Україні необхідно ввести водну рамкову Директиву Європейського Союзу і прийняти закон про повну відмову від миючих засобів на основі фосфатів.
У той же час експерт зазначила, що майже 18 тисяч населених пунктів України не мають доступу до якісної питної води.
«Близько 18 тисяч населених пунктів, в основному це сільські населені пункти, не мають централізованого водопостачання, водовідведення та доступу до якісної питної води. Це призводить до серйозних захворювань», – підкреслила Тимочко.
У свою чергу, голова Державного агентства водних ресурсів Олексій Чунарьов заявив, що найкращу питну воду України несуть річки Закарпаття.
«Донецька, Дніпропетровська, Луганська та Одеська області – регіони, де річки найбільше забруднюються промисловими відходами. Саме в цих областях розташовані великі промислові підприємства. Найкраща якість питної води в Закарпатті – там річки чисті. Також хороша вода на Поліссі: від Волинської до Чернігівської області», – додав Чунарьов.
За словами фахівця, на жаль, не можна говорити про хорошу якість води в центрі, на сході й на півдні України.
